В УКУ відзначили 125-річчя енцикліки Папи Лева XIIІ «Rerum Novarum». З цієї нагоди в університеті відбувся науковий семінар, участь у якому взяли: Анатолій Бабинський, головний редактор журналу «Патріархат», о. Олег Кіндій, викладач богослов’я в УКУ, Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ, Вікторія Бриндза, керівник аналітичного напрямку компанії «Pro.mova».
Енцикліка «Rerum Novarum» (1891) — відкритий лист Папи Лева XIIІ, який став важливим кроком у справі формування соціальної доктрини Католицької Церкви. Документобговорював становище робітників, роль Церкви, держави та робітничих об’єднань у розв’язанні нагальних соціальних проблем. Енцикліка констатувала поширення бідності, зростання лихварства і жадібності, беззахисне становище роз’єднаних робітників, концентрацію багатств у руках нечисленних багатіїв, які тримають бідних у ярмі, яке нічим не відрізняється від рабства.
«Такі документи Церкви, як енцикліка Папи Лева XIIІ «Rerum Novarum, дають можливість переосмислювати те, із чим ми можемо йти вперед. Особливо в існуючій ситуації для України і Церкви. Енцикліка може стати фундаментом, на якому реально будувати суспільний і церковний лад. Пригадую, в семінарії ми вчили рядки цієї праці. Наш професор вимагав, аби ми вчилися розуміти її в контексті нашого священичого служіння. Це слово Папи є сильним навіть сьогодні», – зазначив ректор УКУ о. Богдан Прах.
«Rerum Novarum» – перші слова енцикліки, в перекладі означають «нові речі». Такими словами, на думку експерта Анатолія Бабинського, варто починати кожну папську енцикліку. Бо Церква щоденно зіштовхується із новими викликами. «Цікаво, соціальний напрямок, описаний в енцикліці до того часу не був розвинений в Католицькій Церкві і він спричинив своєрідний вибух досліджень і напрацювань серед священиків, єпископів і мирян», – пояснив він.
Науковець розповів, як дійшла справа до написання документу і загалом про постановку соціального питання в Католицькій Церкві.
За його словами, Папа Лев XIII прожив фактично ціле XIX століття (1810 – 1903). Як відомо, в цей період відбувся розпад індустріалізації, традиційного суспільства, з’являлися нові ідеології. Іншими словами, «Європою дуже трясло»: «Мінялася не тільки політична сфера, а й філософська та економічна, мінялася сама Церква, а особливо інститут папства. Бо те папство, яке маємо сьогодні, значно відрізнялося від тодішнього». І його фундамент заклав саме Папа Лев XIII – завдяки йому постать Папи стала моральним авторитетом для світу. «Це було нелегко здійснити, оскільки папська держава до того часу вже існувала майже тисячу років. Перебудувати мислення Католицької Церкви для того, щоб усвідомити нові умови її існування – нелегко». Напередодні оприлюднення тексту енцикліки, існуючі політичні течії погоджувалися в тому, що Церкву необхідно відділити від держави. Бо раніше Церква гадала, що не існує в політиці, а що політичні утворення існують в ній. Це створило простір для соціальної доктрини Церкви.
Як зазначив проректор УКУ Мирослав Маринович, з енцикліки Лева ХІІІ Rerum novarum бере свій початок сучасна католицька соціальна доктрина. Ця енцикліка була революційною на той час і представила вчення Церкви в радикально інший спосіб. «Я би дозволив собі навіть метафоричний вислів: з того часу не людина зобов’язана була орієнтуватись на Церкву, а Церква розвернулася до людини».
Багато пунктів Rerum Novarum були доповнені енцикліками Пія XI «Quadragesimo Anno» (1931), Івана XXIII «Mater et Magistra» (1961) і Івана Павла II «Centesimus Annus» (1991).