Богослови УКУ: Захист християн на Близькому Сході, як ключова тема Декларації Патріарха та Папи, є викликом для РПЦ

Роман Завійський та о. Олег Кіндій про зустріч Папи з Патріархом Кирилом“Зустріч між Патріархом Кирилом та Папою Франциском відбулася в неповноцінному екуменічному дусі. Це був свідомий вчинок обох сторін, щоби надати події максимально нейтрального характеру і почати певні діалоги в майбутньому. Це підтверджує зміст спільної Декларації, яка не стала богословським документом. А відсутність спільної молитви свідчить про декларативний дипломатичний хід. Час санкцій проти Росії є апелюванням до Папи, щоби він вплинув на західний світ, задля їх послаблення”.

Так підсумував зміст спільної Декларації Папи Франциска та Патріарха РПЦ Кирила о. Олег Кіндій, викладач Кафедри богослов’я УКУ. За його словами, майбутній Всеправославний собор, який відбудеться в червні на о. Крит, вимагає підвищення авторитету Патріарха Кирила. Адже політика Росії, послабила її.

На переконання, диякона Романа Завійського, декана Філософсько-богословського факультету УКУ, основна тема Декларації – захист християн на Сході – може стати для Московського Патріархату одночасно й викликом. “Задекларовані в ній зусилля не залишаться непоміченими світовою спільнотою, – зазначив він. – Річ у тім, що великих здобутків на цій ниві в Московського Патріархаті немає. Якщо поглянути на український контекст, то можна побачити великі контрасти між деклараціями й ділами».

За словами диякона Завійського, під час анексії Криму представники Московського Патріархату так переслідували своїх православних співбратів з Київського Патріархату та греко-католиків, що місцеві мусульмани надавали останнім свої мечеті для богослужінь. Тож цей контраст навіть у міжрелігійному діалозі буде щоразу видиміший після підписання цієї Декларації.

«Натомість Папа Франциск, у контексті захисту переслідуваних християн та біженців на Близькому Сході, запропонував і попросив, щоби католицькі парафії у світі приймали сім’ї біженців. Нічого подібного ми не почули від Патріарха Кирила. В Україні маємо понад 2 млн. біженців, які втратили свої домівки. Проте великої опіки над ними з боку Москви не відчуваємо», – додав диякон. Він також пригадав 1946-й рік, коли Московський Патріархат та Сталін організували псевдособор, внаслідок якого відбулися репресії над греко-католиками. Єпископи та вірні опинилися в Сибіру, а церковне майно передали МП. «Ніякого вибачення за це ми не чули від речників МП», – наголосив він.