Релігійно-дослідницька “Жива історія УГКЦ” спрямована на формування у богословів навичок критичного аналізу при опрацюванні різноманітних типів первинних та вторинних історичних джерел, ознайомлення з методикою усної історії та практичне застосування набутих знань.
Практика включає два види роботи: 1 – проведення інтерв’ю з людьми, які пережили підпілля УГКЦ; 2 – на основі матеріалів архіву Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету та архівів м. Львова проведення наукового дослідження за визначеною тематикою та написання наукової роботи (загальним обсягом 10-15 стор.).
Часто у процесі виконання вимог практики студенти віднаходять забуті або впорядковують знані могили священиків, богопосвячених осіб та активних мирян, які відзначилися своєю життєвою і християнською позицією в часи підпілля УГКЦ.