Минулого тижня в межах програми мобільності Еразмус+ на філософсько-богословському факультеті УКУ була чудова нагода послухати лекції викладачів з Лювенського католицького університету, що в Бельгії. Це богослови Йоган Де Таверньєр (Johan De Tavernier) та Драйс Ванисекер (Dries Vanysacker).
У середу 17 травня відбувся відкритий семінар, який організувала Кафедра пасторального богослов’я УКУ. Доповідачем став фахівець з історії місіології, Драйс Ванисекер. Професор розповів про цікаві аспекти місії та євангелізації у баченні папи Франциска у зв’язку з його апостольським ідеалом «Церкви для бідних». Проф. Ванисекер розглянув першу апостольську адгортацію«Evangelii gaudium» (Радість Євангелія) папи Франциска в контексті інших документів Церкви, звернень та медійних повідомлень.
Одним із важливих месиджів є те, що Ісус є Богом, який “роздягнувся” зі своєї слави. Тому, коли Церква справді хоче бути Христовою, вона повинна роздягути себе, бути Церквою бідних і для бідних.
Причому папа Франциск говорить про бідність не лише економічну, адже бідні – це також відкинуті, самотні, старі, біженці, ненароджені діти.
І не лише ми, як християни, покликані нести Євангеліє бідним, але маємо дозволити “з’євангелізувати” себе, побачивши в бідних лик стаждаючого Христа.відкритий семінар фахівця у галузі місіології, Драйса Ванисекера на тему місії та євангелізації у баченні папи Франциска ку зв’язку з його апостольським ідеалом «Церкви для бідних». Кафедра пасторального богослов’я особливо запрошує усіх, хто цікавиться питаннями християнської місії та проповіді Євангелія у сучасному світі.
Йоган Де Таверньєр (Johan De Tavernier) – професор Факультету богослов’я та релігієзнавства Лювенського католицького університету, фахівець з морального богослов’я. Викладає курси з персоналізму, християнської етики, еко- та біоетики. Спеціалізується у трьох ділянках прикладної етики: етика харчування, технології та етика, і деякі форми використання тварин. Він запропонував українським слухачам тему Нові перспективи у християнській етиці.
Протягом семінару учасники розглядали питання етики із субєктивної та обєктивної перспектив, починаючи від поглядів Томи Аквінського, і закінчуючи песоналістичної етикою та, наприклад, поглядами Поля Рікера. В західноєвропейській теологій, за словами професора Де Таверньєра дедалі більшого значення набуває стратегія кореляції між християнським і загальнолюдським виміром етики.
Дискусію викликали поняття “преморальних цінностей та антицінностей”, які самі по собі є ні добрими, ні поганими, однак набувають значення в конкретних матеріальних нормах . Як приклад, можна згадати використання тварин в експериментах. Зрештою, в щоденному житті досягти етичного ідеалу буває неможливо, однак це не значить, що не потрібно намагатися і прагнути хочаб до норми the best humanly possible”.
