26 жовтня на філософсько-богословському факультеті міркували як змінити управління парафій і змінити мислення людей щодо власної ролі в житті Церкви.
Організатором семінару-презентації Парафіяльного правильника Стрийської Єпархії УГКЦ, стала кафедра пасторального богослов’я УКУ. В заході також взяли участь Преосвященний Владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський УГКЦ, о. Олег Барбуляк, промотор спреведливості Стрийської єпархії УГКЦ
Модерував зустріч викладач УКУ, о.-др. Володимир Ждан, канцлер Стрийської єпархії УГКЦ.
Привітав учасників семінару завідувач кафедри пасторального богослов’я УКУ о. Андрій Олійник. «Для нас цей семінар – це знакова подія, оскільки Парафіяльний правильник прийнятий на рівні всієї Церкви із закликом адаптувати цей документ в кожній єпархії. Стрийська єпархія – перша, яка видала адаптований Парафіяльний правильник, а також статути парафіяльної та економічної рад. І, напевне, це справді є доброю новиною і закликом для інших єпархій, щоби втілювати ці ідеї.» ‒ наголосив о. Андрій Олійник.
Нагадаємо, Блаженніший Святослав своїм Декретом проголосив Парафіяльний правильник УГКЦ разом зі Статутами парафіяльної пастирської та парафіяльної економічної рад, які затвердив Синод Єпископів УГКЦ в м. Івано-Франківську 31 серпня – 6 вересня 2015 року.
Владика Тарас Сеньків розповів, що вже минуло 26 років, відтоді як був проголошений Кодекс канонів Східних Церков, де були прописані норми щодо організації пасторального життя, проте вони досі не знайшли свого втілення. «Я думаю, що цей Правильник – це не просто якийсь доробок кантоністів, ‒ наголосив Преосвященний Владика, ‒ але спроба переформатувати модель парафіяльного управління в Церкві. Нам потрібно відійти від радянських систем управління парафією, і вийти на новий рівень усвідомлення і відповідальності всіх членів парафії за життя Церкви – не тільки своєї місцевої спільноти, але цілої Церкви. Тому я назвав би цей Парафіяльний правильник першим кроком до власного переосмислення і внутрішньої необхідності щось міняти в структурі управління.»
«Ми стоїмо перед викликами, які навіть не до кінця усвідомлюємо, – продовжив Владика Тарас,- вони полягають не лише у внутрішньому житті Церкви, а й у відносинах Церкви і суспільства, Церкви і держави. Якщо ми не будемо брати до уваги вимоги, які є нормою життя для Церкви, скажімо в Європі чи Америці, то дуже помилимося. На мою думку, тенденції політики сьогодні йдуть в напрямку державної Церкви – таку модель УГКЦ, як частина Католицької Церкви, ніколи не приймала. І вона завжди буде дещо чужорідним елементом у філософії державотворення.
Тому в багатьох ділянках життя, особливо в матеріально-економічній, ми можемо отримати великі проблеми, якщо не зрозуміємо, як правильно організувати наше життя. Важливо, що це має усвідомити ціла парафіяльна спільнота.»
Парафіяльний правильник, який обговорювали на семінарі, був потверджений Блаженнішим Святославом і пропрацьований в світлі власного пасторального досвіду у Стрийській єпархії, а також у світлі обговорень проекту «Жива парафія». На думку укладачів, такі документи мають готувати не лише вузькі спеціалісти, але й люди які мають практичний досвід і бачать реальний стан парафій на місці.
«Тут ще є багато речей, які ще доведеться вирішити, – додав Владика. – Ми зберегли структуру проголошеного документа, проте старалися зробити, щоб проста людина могла їх прочитати і зрозуміти. При цьому треба максимально уникати різночитань, які б кожен хотів повернути на свою користь.»
Владика Тарас Сеньків згадав також про досвід підпільної Церкви – коли головним законом було сумління. Він висловив бажання, щоб цей закон сумління знову почав домінувати в парафіяльному життя. «На жаль, Правильник потрібний, тому що треба коригувати сумління», – підсумував Владика.
Промотор справедливості Стрийської єпархії УГКЦ, о. Олег Барбуляк, проаналізував джерела Парафіяльного правильника, зокрема церковно-історичний контекст розуміння апостоляту мирян в Католицькій Церкві. Він згадав, що до ІІ Ватиканського собору існувала прірва між мирянами та духовенством, не було жодного документу, де заохочувалося б до взаємодії між священством і мирянами. Справжнім «світлом» в цьому контексті стала енцикліка Lumen gentium, яка наголошувала на спільній побудові Церкви священством та мирянами. Доповідач розповів про Канони партикулярного права про заснування парафіяльних рад, які б сприяли розвитку активного життя на парафії.
Детально проаналізувавши зміст Правильника, о. Олег Барбуляк, зауважив, що хоча здається, що парафія залишається та сама, але насправді все кардинально міняється. Наголошується на рівності та спільній праці. Таким чином, Парафіяльного правильника – це перший пробний крок, щоб почати змінювати структуру управління парафії і міняти сприйняття людей власної ролі в парафіяльному житті.