Сьогодні на Філософсько-богословському факультеті малювали писанки

8 квітня в приміщенні Філософсько-богословському факультеті УКУ запахло Великоднем – це розпочався  VIII Всеукраїнський фестиваль-конкурс  «Лемківська писанка». Гостей привітав ректор УКУ о. Богдан Прах, а також  голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Софія Федина, голова Львівського обласного товариства “Лемківщина” Степан Майкович, директор дитячої школи народних мистецтв Галина Вихованська.1

“Знаєте, та земля по сьогоднішній день плаче, чекає на тих, які повиїжджали, і залишилася пустинею.  – сказав на відкритті фестивалю лемківської писанки о. ректор Богдан Прах. – Можна проїхати 30-40 кілометрів -немає ні одної хати, лиш старі грушки і яблуні й покинуті криниці. Тому я заохочую підтримувати цю спадщину, традицію, яка сьогодні збагачується новою творчістю. Але водночас кожен має поїхати і подивитися, звідки корені ваших батьків, ваших дідів, і та культура, яка там народилася, надихалася красою, якої більш ніде немає”.

О. Богдан Прах побажав учасникам фестивалю  гарного натхнення, радості від творчої праці, а також запросив ще з більшим розмахом організувати фестиваль наступного року. Адже цей захід є важливим не тільки для  лемківської культури яка знову відроджується, і що головне – прославляє не тільки лемківську спільноту, але й прославляє Україну по цілому світі.2

“Бардз я ся тішу вшитких вітати тутай на тотімфестивалю і втотім гостиннім домі,  – привітала по-лемківськи учасників Фестивалю співачка Софія Федина, яка також є головою Світової федерації українських лемківських об’єднань.  – Я бардз ся тішу, бо прийшлам ту не тільки вітати, але й буду писати писанки разом з вами. Для ня писати писанку, то є што се таке бардз особливе,   – додала пані Софія. – А пошто? Бо , я думаю, як писали сте писанки якісь інші, то знате, што там рівні лінії або квіти малюються, пташки чи єще шось.

Лемківська писанка пишеться інацей. Лемківська писанка вигляда, так як бардз проста, а направду то є бардз трудно. Але што ми видиме на лемківській писанці? Вшитко, што малюєме – то є знак сонця. Сонце на лемківській писанці, мені видається, це є знак нашого відродження, не тільки лемківського, але й всеукраїнського. Як навчимося писати тоту особливу писанку, то принесеме більше сонця в той світ.

Але як кажуть старші мудрі люди, допоки ми пишемо писанки, доти зло ніколи зло не зможе подолати на нашій землі.”

Фестиваль продовжився ще 9 квітня в приміщенні школи народних мистецтв, та 10 квітня – в Шевченківському гаю. Завершилося це свято українських традицій  в Лемківській церкві свв. Володимира та Ольги, де учасники фестивалю взяли участь у спільному богослужінні, а потім – відкриттям виставки «Писанкові барви» в Музеї народної архітектури та побуту.

46
5