10 грудня на ФБФі відбувся захист ліценціатських робіт владики-номіната Степана Суса на тему: “ОСОБЛИВОСТІ ДУШПАСТИРСТВА КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ПРИКЛАДІ СПІВПРАЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ТА ЦЕНТРУ ВІЙСЬКОВОГО КАПЕЛАНСТВА УГКЦ” та отця Богдана Кулика на тему: “ОСОБЛИВОСТІ ДУШПАСТИРСЬКОГО СЛУЖІННЯ В ПОДОЛАННІ КРИЗИ ВТРАТИ РІДНИХ У СІМ’ЯХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ЧАСІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ (2013-2017 рр)”.
У ліценціатській роботі на тему: «Особливості душпастирського служіння в подоланні кризи втрати рідних у сім’ях військовослужбовців у часі війни в Україні (2013-2019 рр.)» о. Богданом Куликом було проведено дослідження особливостей душпастирського служіння при подоланні кризи втрати рідних у сім’ях військовослужбовців, зокрема, вивчено специфіку кризи втрати рідних та способи її переживання у сім’ях військовослужбовців. В основу дослідження лягли результати опитування, проведеного серед сімей загиблих військовослужбовців, котрі отримують духовну підтримку в Гарнізонному храмі святих верховних апостолів Петра і Павла УГКЦ міста Львова. Методами анкетування були виявлені характеристики людей, які можуть мати схильність до криз через втрати рідних у часі війни. Автором представлено методи подолання життєвих криз, спричинених втратою близької людини; запропоновано психологічний тренінг як засіб впливу душпастиря на особистість з життєвою кризою; випрацювано систему психокорекційних заходів для профілактики життєвих криз; виокремлено роль груп взаємодопомоги у подоланні наслідків життєвих криз.
Наукова праця владики-номіната Степана Суса є підтвердженням того, що капелан для військовослужбовців, зокрема курсантів вищих військових навчальних закладів та Національної Академії сухопутніх військ, став не лише духовним наставником, але і братом та товаришем. Це допомогло капеланству відчути потреби військовослужбовців, а тому бути ефективним. Слід пам’ятати, що капелан покликаний не лише навчити військовослужбовців бути духовно зрілими, практикуючими християнами, але й заохотити їх стати прикладом віруючої людина та доброго воїна у своєму середовищі. Тому чимало випускників ВВНЗ та НАСВ, пройшовши вишкіл у капеланських структурах УГКЦ, зокрема Центру військового капеланства УГКЦ, стали добрими офіцерами та духовними лідерами у своїх підрозділах. Окрім цього, вони часто виступають ініціаторами запровадження військового капеланства в тих підрозділах, де ще його не було. Це є індикатором того, що випускники ВВНЗ і НАСВ розуміють роль та значення присутності й діяльності військового капелана в підрозділах. Душпастирство серед курсантів ВВНЗ на прикладі співпраці Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Центру військового капеланства УГКЦ стало зразком для створення військових капеланських центрів у різних єпархіях УГКЦ в Україні.
Багатолітній практичний досвід авторів ліценціатських робіт у капеланському служінні та праці з військовослужбовцями і їх сім’ями сприяв якісному захистові.
Варто зазначити, що члени комісії висловили щирі подяки владиці-номінату Степану Сусу та отцю Богдану Кулику за проведені дослідження, адже праці були написані попри значну завантаженість отців у душпастирській праці. Окрім цього, дані роботи є вагомим фундаментом для проведення подальших досліджень у галузі душпастирської праці з військовослужбовцями та їх родинами.
Щиро вітаємо владику-номіната Степана Суса та отця Богдана Кулика з присвоєнням наукового ступеня ліценціат богослов’я!