Семінар польського професора Ришарда Гайдука “Ерозія віри як виклик душпастирства”

Під час семінару польського професора Ришарда Гайдука “Ерозія віри як виклик душпастирства””, який нещодавно організувала кафедра пасторального богослов’я на філософсько-богословському факультеті УКУ обговорили, що таке «руйнування віри», і чому ця тема  є актуальною для сучасного суспільства і, зокрема, для України.

Гостьового викладача представив завідувач кафедри, о. Андрій Олійник. Доповідач, отець Ришард Гайдук, ЧНІ – професор Вармінсько–Мазурського університету, в Ольштині, Польща. Захистив докторську в університеті Вюрцбюрга у Німеччині. Відомий як автор численних статей та книг з гомілетики, пасторального богослов’я та духовності. Тривалий час викладав в Іспанії та Болівії.

На думку професора ерозія віри полягає в свідомому відверненні як окремих осіб, так і спільнот, від віри в Христа і Євангелію. Основними її проявами є індивідуалізм у підході до духовного життя, відсутність інтересу до релігійного знання та духовних практик, і також, особливо в західних країнах,– випадки формальної апостазії, або ж іншими словами –  відступництва.

«Які ж є основні причини «ерозії віри»? – запитує доповідач.– По перше, це відкидання традиційної ієрархії цінностей і релігійного стилю життя, який був прийнятий у старших поколінь. В секуляризованому світі загубивши орієнтир, сучасна людина легко губиться серед нових цінностей, світоглядних ідей, форм релігійності та сенсів життя. Ми чули чимало прогнозів відомих філософів та науковців, що християнство невдовзі має зникнути»

Водночас, релігійне життя все більш «приватизується», стає інтимною справою окремою людини. У світі споживацтва кожен сам вибирає собі релігію до смаку, як у супермаркеті, або змішує окремі інгредієнти релігійних світоглядів. З іншого боку поширюється релігійна індиферентність, що ґрунтується на відмові від релігійного тлумачення дійсності.

Поряд з критичним ставленням щодо Церкви як установи та її моральної доктрини, мислення великої частини суспільства є зманіпульоване впливом засобів масової інформації, рідше сект та нових псевдорелігійних рухів.

Є й чимало внутрішніх причин руйнування віри, як стверджує о. Ришард Гайдук. Серед них важливу роль відіграє так званий прогресивний католицизм. Тобто з одного боку панують фундаменталістські погляди, а з іншого– крайні ліберальні, що поєднують релігійний егалітаризм, та суб’єктивність віри.

Викликом для сучасного душпастирства стає криза християнської ідентичності та сім’ї. Світ швидко змінюється, і моделі передавання віри,, тепер не працюють, які працювали в давні час. Проблемою також є деформований образ священика.

Яка ж пасторальна відповідь на виклики руйнування віри?

Церква завжди потребує здорової й стійкої християнської формації. Люди потребують відповідей на важливі запитання. Тому такими актуальними постають проблеми введення до духовного життя та молитви, присвята справі євангелізації, пропагування справжніх авторитетів та особистий приклад святості серед християн. Душпастирі мають сприймати молодих людей серйозно, говорити їхньою мовою.

Важливим аспектом постає спільнотова соціалізація у вірі, тобто те, що Церква має бути живою спільнотою. А частинкою цієї живої спільноти, де зростає й передається віра, є сім’я. Тому в сучасному світі турбота про сім’ю є особливо актуальною.

Професор Ришард наголосив, що його завданням під час цього семінару, є передусім звернути увагу на проблему та закликати спільно шукати шляхів вирішення на майбутнє.