Наша студентка Валерія Ракитянська про досвід навчання у Фрібурзькому університеті, Швейцарія

Наприкінці червня Господь приготував для мене неймовірну нагоду – провести 4 тижні, навчаючись у Швейцарії на літній школі. У середньовічному містечку Фрібург, що заховалось за Альпами на заході, знаходиться Університет м. Фрібурга, де і функціонує програма American College Program, Human Rights and Survey of International Organizations. До літньої школи долучилася група студентів, що складалася з трьох українок (студенток УКУ) та ще двадцяти студентів американських вузів.

 

Що вивчали? Програма розподілена на 4 модулі: права людини, міжнародні економічні організації, європейські інституції та адвокація. Лекції були щодня, інколи в обидвох половинах дня. Навчання проводили провідні лектори, викладачі університетів Швейцарії, ерудованість яких та бажання донести матеріал якомога цікавіше не залишали байдужими нікого. Під час програми в нас було 3 воркшопи, на яких ми в групах пропрацьовували завдання, а згодом у формі інтерактивних виступів презентували один одному.

Виклики:

– англійська. Немає межі для вдосконалення, потрібно постійно поглиблювати навички в вивченні мови. Було страшно виходити із зони комфорту і доносити свою думку іноземною мовою на доволі непрості питання, як про мігрантів у Європі чи про жорстокі порушення прав людини у М‘янмі.

– ставити питання. Американці вміють красномовно висловлюватись і ставити запитання там, де, здавалося б, усе і так зрозуміло. Проте під час програми нашу активність оцінюють, тому знову ж таки треба переступати через свою скромність, піднімати руку і висловлюватись.

– не загубити себе. Я їхала на програму як студентка богослов‘я, як релігійна людина, а тому для мене важливо було відстоювати внутрішні переконання. Тут я маю на увазі, до прикладу, іудео-християнське коріння конвенції про права людини, гендерні питання чи інколи двозначні законопроекти в міжнародних правозахисних організаціях. Важливо мати критичний аналіз і сприймати інформацію, фільтруючи її.

 

Що дуже сподобалось? Ми жили у студентському кампусі домініканців, а тому на території була римо-католицька церква, яка радісно відчиняла для мене двері. Можливість бути присутньою на месах піднімала дух і давала наснагу вчитися.

Керівник програми Андрей Лужницький, друг України, просто неймовірно прекрасна людина. Він був для нас наставником, завжди розповідав цікаві факти про те, що навколо нас, а його музичний смак додавав веселого драйву щоразу, коли ми їхали в навчальні подорожі.

 

Протягом 4 тижнів ми відвідали більше 10 установ, ООН, Європарламент, Європейський суд з прав людини, Раду Європи. Мали незабутню мандрівку в Стразбург, що у Франції, а також 4 навчальні візити до Берну та Женеви.

SIO і Швейцарія навчили мене пам’ятати про найважливіше – гідність особи. Де б ми не були, у які скрутні ситуації б не потрапляли, цінність життя є найбільшою. Я також вкотре переконалась, що для мене вкрай важлива освіта, я хочу вчитися все своє життя, я отримую неймовірне задоволення від таких програм і нових знань! Також хотіла би подякувати владиці Борису Гудзяку та своєму факультетові за віру в мене!