На міжнародній конференції в УКУ досліджували спадок Петра Могили

23 вересня на ФБФ відбулася Міжнародна науково-практична конференція: «Требник Київський 1646 р., як відображення богослужбово-пасторальної реформи митрополита Петра Могили».  Організувала захід кафедра літургійних наук. 

Учасників конференції привітав ректор УКУ о. д-р Богдан Прах та декан філософсько-богословського факультету диякон д-р Роман Завійський. У конференції взяли участь також і владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, і  владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський. У вітальному слові  запрошені гості наголосили на важливості дослідження київської літургійної традиції та її особливостей, на зверненні до своїх коренів. Усі учасники міжнародної конференції  взяли участь у спільній молитві за український народ.

img_6943Протягом заходу учасники розглядали різноманітні богословські аспекти цього знакового для української історії видання: біблійний, текстологічний, сакраментологічний, міжконфесійний. Зокрема д-р Тарас Шманько у своїй доповіді зосередився на передумовах і обставинах створення  Київського Требника 1646 року у церковно-історичному та літургійному контексті. Розповідаючи про актуальність таких досліджень, д-р Ігор Скочиляс наголосив на тогочасній прогресивності видання, завдяки якому на парафіях з’явилися метричні книги. Згодом вони стали незамінним джерелом різноманітних історичних  та демографічних даних: можна було з’ясувати скільки людей на парафії, хто одружився, народився або десь виїхав.

img_6957Серед доповідачів також були д-р Аліція Новак, викладач Ягелонського університету (Краків, Польща) та  д-р Марек Мельник., професор  Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині. У своїх доповідях вони звернули увагу на те, що в Польщі також ведуться численні студії з українознавства, і, зокрема,  щодо спадку ПетраМогили.

img_6979Особливу увагу дослідників привернули різноманітні особливості богослужбових текстів, поданих у Требнику, адже вони стали джерелом пізніших передруків і переписів, з яких молилися і звершували таїнства наступні покоління вірян. Наприклад, д-р Марко Бляза, у своїй доповіді розповів про вплив сакраментального богослов’я латинської Церкви на думку митрополита Петра Могили та на кодифікування Святого Таїнства Євхаристії у київському Требнику 1646 року.

Таким чином літургійні  дослідження, а власне такі конференції є надзвичайно  важливими для розвитку історичної науки, а також щоденної богослужбової практики  Церков київської традиції.