На ФБФ провели конференцію “Бог на Майдані: реальність чи міф?”

315 грудня кафедра пасторального богослов’я філософсько-богословського факультету УКУ провела науково-практичну конференцію, де науковці інтердисциплінарно, крізь призму гуманітарних наук та богослов’я, намагалися проаналізувати унікальний феномен досвіду Бога на Майдані.

Ініціатором конференції «Бог на Майдані: реальність чи міф?» став отець доктор Михайло Димид, який провів багато часу на Майдані як капелан. У своїх лекціях та статтях о. Михайло неодноразово розглядав проблеми богослов’я в контексті Майдану. Під час виступу 15 грудня він розповів про християнський компонент Майдану, передусім чесноти віри, надії та любові, які є ключами до майбутнього. «Адже християнська віра завжди спрямована вперед. Рух, динаміка, переображення принесені християнством в цей світ не минуть безслідно, та як і не мине надаремно жертва людей на Майдані» – підсумував отець Михайло свою доповідь.

Диякон Роман Завійський, декан філософсько-богословського факультету, привітавши Учасників конференції, звернув увагу, що за минулі роки сталося кілька невідворотних речей, які важливі для релігійних спільнот України. Передусім, Церкви зрозуміли, що настав час змінити модальність свого існування: з виміру церковно-державних стосунків перейти у модальність існування в громадянському суспільстві.

«Це великий крок, бо знаємо статистично, що Церква має вищий відсоток довіри, ніж будь-які інші інституції, – каже о. Роман. –  Майдан був тим місцем, де віруючі люди зрозуміли, що разом вони можуть зробити більше, ніж окремо. Тому постає важливе питання, наскільки християни готові братися за трансформацію цього суспільства, викорінювати все те, що є багажем пострадянської епохи, і творити нову Україну».

5a

Єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, владика Венедикт подякував за чудову ініціативу конференції «Бог на майдані» і побажав не лише наукових здобутків, але й нового досвіду присутності Бога.

«Адже в  нашому житті духовному часто роками промовляємо ті чи інші молитви, не усвідомлюючи, що говоримо. Почавши конференцію молитвою «Царю небесний», ми казали про Господа, який «всюди є і все наповняє». Немає жодної миті нашого життя, де б Він не був присутній, – наголосив владика Венедикт,  –  Проблема в тому, що ми часто живемо в своїх світоглядних парадигмах, традиціях, і нам тяжко побачити, відкрити Бога за тою чи іншою подією. Надзвичайно складні життєві ситуації ставлять перед нами дилеми вибору, і нагору випливає, ким ми є насправді. Як кажуть в народі, товариш пізнається в біді. Феномен Майдану був в тому, що там люди були ті ж самі, яких зустрічаємо і тепер, однак в ту мить люди побачили в собі щось особливе. Або скажу інакше, Бог допоміг їм відкрити це в собі. Тому зичу, щоб кожен міг усвідомити, що Бог є всюди – не тільки в храмі, в каплиці, на Майдані, а в кожній миті нашого життя. Де є усвідомлення присутності Бога, там зникає страх, переживання, приходить певність, і наше життя сповнює велика радість і мир.»

1

Розпочалася конференція “Бог на Майдані” з виступу отця Миколи Мишовського, головного редактора інтернет-видання «CREDO», капелана Майдану. Отець Микола наголосив, що саме безбожність системи стала причиною смертей на Майдані. А непокарані злочини ведуть до ще більшого зла. Проте маємо пам’ятати, що християни не вірять в збіг обставин, а в Боже провидіння.

Цікаво було послухати доповідь Олексія Гордєєва, магістранта богослов`я, журналіста-міжнародник каналу NewsOne. Як автор книги “Церковь на Майдане», він висвітлив виклик, який приніс Майдан протестантській псевдоаполітичності. Насильство у чистому вигляді на Майдані спонукало багатьох людей переосмислити свою позицію і привело до переконання, що Бог є на Майдані і там є місце християнам.

Актуальні дослідження представила Зоя Гаркавенко з Києва, яка проаналізувала психологічний дискурс під час Революції гідності., а також Галина Випасняк, яка розкрила тему  осмислення присутності  Бога крізь призму сучасної української літератури.

dsc_5406

Також під час конференції 15 грудня можна було почути думки багатьох цікавих промовців, які намагалися відповісти на запитання: як Революція гідності спричинилася (або не спричинилася) до зміни менталітету та навернення громадян нашої країни? Настільки інтенсивно започаткований процес змін у свідомості й поведінці людей триває досі та спричиняється до прогресу й реформ у суспільстві?

Зокрема, На питання “що дав Майдан?” відома громадська діячка та волонтерка Юлія Вотчер порівняла Майдан з наривом, який очищує тіло. Проте Майдан – це був лише початок процесу очищення, коли Україна стала своєрідною лінією розлому. Але до зцілення лежить ще довгий шлях. Тому, як сказав отець Михайло Димид, потрібно бути готовим бігти на довгу дистанцію, а надія буде орієнтиром.

dsc_5403