На ФБФ говорили про дар покликання в світлі документів Церкви

Нещодавно відбувся відкритий науковий семінар, організований кафедрою, на тему “Дар покликання до священства: виміри виховання майбутніх священиків в учительстві Вселенської Церкви після II Ватиканського Собору”. Доповідачем виступив о. Іван Глова, ліценціат пасторального богослов’я, префект Львівської духовної семінарії Святого Духа, а також навчається на Докторській програмі з богослов’я,акредитованій Конгрегацією католицької освіти.

«Для мене тема виховання майбутніх священиків є дуже особлива – заявив отець Іван Глова – Працюючи в семінарії бачу велику потребу у вдосконаленні й водночас бачити в цьому Боже покликання. Адже це не просто прийти, повчитися шість років і все. Далі семінаристів висвячують і вступає інша реальність, а Бог кличе до різноманітного служіння».

Під час семінару учасники довідалися, які ж є виміри священичого покликання в вченні Церкви і обговорили документи, багато з яких ще навіть не перекладені на  українську. Доповідач обрав документи пап, де говорилося саме про вимоги та передумови виховання майбутніх священиків. У ході заходу торкнулися двох важливих питань: передусім, історії розвитку документів про покликання, а також аналізу вимірів самого покликання.

За словами о. Івана покликання передбачає три важливі моменти: по перше, Бог, який кличе, дає певну пропозицію, потім людина, яка  чує та відповідає на цей поклик, і третій момент – людина бере участь у житті Церкви, активно утверджується в своєму покликанні. Покликання передбачає пожертву Богові і людям. Учень-священик походить із християнської спільноти і до неї повертається, щоб їй служити і її провадити як пастир.

«Важливо пам’ятати про те, – каже о. Іван, – що Бог вибирає ще від початку, довіряє мені зерно віри, і я можу реалізовувати своє покликання не колись тоді, коли вже чогось досягну, наприклад, стану священиком, а вже тепер, коли є студентом.»

Отже, першим документом, який заклав добрий фундамент  у сучасному розумінні формації, є  – Апостольське Послання Павла VI «Optatam totius» 1965 року.У ньому йшлося про встановлення принципу священичої формації для окремих народів, інтенсивне плекання священичих покликань, організацію Вищих Семінарій, , вдосконалення формації після завершення навчання та інше.

Наступний важливий документ – Апостольське Послання Івана Павла II «Pastores dabo vobis» 1992  року. На жаль, українського перекладу ще нема. Він розповідає про  виміри священичої формації: людську, духовну, інтелектуальну та душпастирську. Кредо цього послання: «перетворення або уподібнення» серця семінариста на образ серця Христа.

«Фундамент цілої священичої формації – підкреслив доповідач – людська формація. Адже передусім священик має бути Людиною, зростати як особистість, маючи за приклад і джерело Христа, досконалу людину.»«Щоб семінарії могли формувати учнів-місіонерів, які люблять Вчителя, пастирі «із запахом овець», які живуть між ними, щоб їм служити і нести їм Боже милосердя.»

Наступні виміри священичої формації:

  • духовна формація: злука з Богом і пошук Христа;
  • інтелектуальна формація: зрозуміння віри;
  • душпастирська формація: участь у любові Ісуса Христа, Доброго Пастиря.

Щодо найновіших документів Церкви, у 2016 році з’явилося Апостольське Послання Папи Франциска  «Дар покликання до священства». На думку о. Івана Глови, який працює над перекладом цього документу, українське суспільство ще не готове до сприйняття цієї інформації, проте вона може бути дуже корисною. А зовсім нещодавно – 27 грудня 2017 Папа Франциск видав Апостольську Конституцію щодо церковних університетів та факультетів «Veritatis gaudium». У ній йдеться про природу і мету університетів та церковних інституцій, академічну спільнота та її керівництво, норми навчання, інформацію, що стосується студентів та викладачів.

Тому, як підсумував доповідач, слід впроваджувати нові ініціативи, які б могли допомогти в отриманні від Бога дару нових покликань, насамперед особисту та спільнотну молитву. Бажаним є той факт, щоб у кожній єпархії існував центр душпастирства покликань, яким буде виявом співпраці і єдності середовищ єпархіального духовенства і духовних семінарій.

Аудіозапис наукового семінару за посиланням