Марта Хомутенко та Андрій Синишин про своє перебування в Оломоуці за програмою Erasmus+

Настав час, щоб розповісти вам, як це – на півроку змінити країну проживання.

Ми не встигли і оком моргнути, як пролетів семестр за кордоном, який ми мали можливість провести у Чеській Республіці за програмою обміну Erasmus+.  Університет Палацього в Оломоуці став для нас другим домом на весняний семестр 2018-2019 навчального року. Це був незабутній час: повний нових вражень, цікавих пригод та крутих знайомств. Отож, пориньмо разом у мандрівку спогадами цього семестру, проведеному у серці Моравії.

З самого початку нас привітно прийняли як в університеті, так і на Теологічному факультеті імені св. Кирила та Методія. Нам провели чудову орієнтаційну сесію та допомогли розібратися з усіма труднощами навчального процесу. Дуже корисною була лекція “Чеська для виживання”, адже порозумітися з місцевим населенням на початках було дуже не просто. Проте, через місяць-другий ми почали розуміти чеську мову, а наприкінці семестру навіть пробували говорити самі. Зараз Марта навіть вчить чеську, щоб в подальшому мати змогу вільно говорити нею.

Не давали нам часу сумувати (а інколи і відпочити =) Erasmus Student Network, котрі організовували цікаві інтерактивні події не лише під час орієнтаційної сесії, але й впродовж всього семестру, що познайомило нас з безліччю нових та неймовірних людей з інших країн та подарувало багато спогадів. Саме вони подарували незабутні спогади перебування в Чехії у позаакадемічний час. Одними із найбільш яскравих були Language Exchange – щотижневі тематичні зустрічі у кафе для розмов, що було неймовірною можливістю краще пізнати нову культуру та вивчити кілька фраз на іноземній мові, а також прибирання зоопарку, де можна було поєднати знаймоство з тваринами із корисною соціальною роботою.

Чарівний Оломоуц теж не залишив нас байдужими. Місто, яке спершу здалось нам занадто маленьким, безлюдним та закинутим, насправді ожило, коли до нього нагрянули студенти із початком нового навчального семестру. Навіть погода змінилась із хмарної та дощової на ясну та теплу, і з приходом весни Оломоуц все більше розквітав. Його маленькі розміри, що збентежили нас спершу, насправді створювали атмосферу затишку (а ще зручності – все необхідне завжди у 20 хвилинах ходьби!), а походивши мальовничим центром та іншими куточками, ми зрозуміли, чому Оломоуц називають “перлиною Моравії”. Тепер, повернувшись в рідний Львів, ми по-новому оцінили його велич та розміри.

Також ми не могли не захоплюватись Прагою – справжнє “серце” Європи, із колоритною архітектурою, неймовірними краєвидами, великою кількістю туристів (куди ж без них!), смачним стріт-фудом під назвою Trdelník, затишними вуличками, качками (у Чехії вони і справді всюди) і справжньою чарівною атмосферою. Однією із переваг Чеської республіки є надзвичайно дешеві залізничні квитки – із міжнародним студентським ISIC ми могли добратись до Праги за 1 євро! Саме тому ми не втрачали можливості почастіше навідуватись до цього чарівного міста.

Варто зазначити, що ми потрапили у велику, шумну, живу, але вже таку рідну родину Еразмусу – адже Університет Палацького приймає близько 300 студентів по обміну щосместру! Ми й приблизно не уявляли, скількох людей із різних куточків світу зустрінемо впродовж цього семестру. Мабуть, саме в Оломоуці ми пригадали шкільний курс географії, адже при знайомстві зі всіма ми обійшли Земну кулю довкола. Гадаємо, щоб перелічити хоча б країни потрібен окремий пост, не кажучи вже про імена! Тепер наш список подорожей збільшився заледве не втричі, адже щосереди проводились National Presentations – презентації країн у вигляді дуелі, де щотижня представники двох різних країн розповідали про свою Батьківщину, ділились цікавими фактами, історією, світлинами, вдягались у національний одяг, спростовували стереотипи, вчили традиційним танцям та пісням, а також частували національними стравами. Що й казати, що після кожної презентації хотілось відвідати чергову країну, настільки цікавими вони були. У нас була також і нагода презентувати Україні та частувати іноземців варениками, борщем та салом.

В Університеті Палацького, Оломоуц, ми прослухали кілька неймовірних курсів. Серед них “Exegesis of New Testament Letters” (укр. “Екзигезис листів Нового Завіту”) (prof. Ladislav Tichy ), “Dialogue between Natural Science and Religion” (укр. “Діалог між наукою та релігією”) (prof. Frantisek Mikes). Кожен з них дав можливість поринути у глибину християнської думки та пізнати Вчення Церкви. Також особливої уваги заслуговує курс “History of Church in 19th and 20th century” (укр. “Історія Церкви у XIX-XX століттях”) (prof. Jitka Jonova), адже кожен з нас написав курсову роботу, яку успішно захистили: “History of forming the Catholic Social Thought from the beginning to present” (укр. “Історія формування Католицької соціальної думки від початку до сьогодення”) (Андрій Синишин) та “The comparison between Charismatic and Ecumenical Movements in European Christian churches in XX – XXI centuries: complementarity, conflict, dialogue or integration? ” (укр. “Порівняння між Харизматичним та Екуменічним рухами в європейських християнських церквах ХХ – ХХI століть:  взаємодоповнення, конфлікт, діалог чи інтеграція?”) (Марта Хомутенко).

Окремо слід згадати Кафедру соціальної роботи, яка працює під проводом Факультету св. Кирила і Методія. Саме тут ми спільно пройшли курс пройшли “Peace and Conflict” (укр. “Основи конфлікту та миру”) (prof. Agnieszka Zogata Kusz). Даний предмет дав знання у соціальній галузі: причини та наслідки конфлікту та можливі шляхи його вирішення.

Не навчанням єдиним ми прожили півроку у Чехії. Семестр, проведений за кордоном, подарував також можливість поподорожувати. Берлін, Відень, Прага зачарували нас своєю красою, величчю та простотою, що ж вже говорити про чарівні маленькі містечка, розкидані по цілій Чеській Республіці.

Від самого подання документів і аж до від’їзду нас підтримували та допомагали в усьому наші чудові координатори – Eva Onishkovska та Petra Hubena. Оскільки Університет Палацького має великий потік міжнародних студентів, робота усіх офісів надзвичайно налагоджена, і будь-які питання стосовно навчання, проживання чи документів завжди вирішувались легко та з їх допомогою.

Проте турбувався про нас не лише університет, але і такий рідний вже Теологічний факультет імені св. Кирила та Методія. Нам провели теплу зустріч-знайомство, презентували невеликий подарунок із символікою факультету та запросили на навчання на докторській програмі. Підтримував нас також і заступник декана із зовнішніх зв’язків doc. Dominik Opatrný, вже в перший день навчання врятувавши нас та вказавши нам, які зайшли не в ту будівлю, правильну дорогу на зустріч із координатором.
Загалом, коли ми подавали заявку на навчання в Університеті Палацького, то свого роду купували “кота в мішку” – адже це був перший обмін саме з цим університетом, до того ж ми не так багато знали про Чехію. Проте після півроку, проведених в самому серці Моравії, ми не можемо не згадувати цей час із легкою ностальгією та посмішкою на губах. Це були півроку змін, пізнання нового, несподіваних знайомств, добрих друзів, смачного пива, подорожей, нових відкриттів світу і самого себе. Ось якими були наші півроку в Оломоуці, Чехія.

Підготували: Марта Хомутенко та Андрій Синишин,

студенти ФБФ УКУ