Докторантка Папського Університету Марія Хома розповіла про образ жінки в Старому Завіті

Образ жінки в Старому Завіті -На філософсько-богословському факультеті відбувся науковий семінар з досить багатогранною темою «Образ жінки в Старому Завіті», який організувала кафедра біблійних наук. Доповідач семінару, – Марія Хома, докторант Папського Університету Урбаніана в Римі.

Тема про жінку у Старому Завіті дуже багатовимірна і представлена драматичними та та повчальними історіями, які показують дивовижний задум Господа щодо Жінки в історії спасіння. Це актуальна тема як для сучасних жінок, так і чоловіків.

– Лише усвідомлення своєї жіночності, а також віднайдення Божого задуму щодо нашого життя робить нас по справжньому щасливими, – наголосила п. Марія на початку семінару.

Оскільки старозавітна культура все-таки була патріархальною, тому існує багато упереджень про пригнічене становище жінки. Доповідачка спробувала деякі упередження спростувати й представила чотири виміри образу жінки в Старому Завіті: вимір Сотворення,  Материнства, вимір Завіту-Союзу і сапієнціальний вимір.

Звичайно, з перших рядків Святого Письма жінку цінували передусім як матір і дружину, проте кожна книга містить жіночі образи, а деякі книги носять жіночі імена, наприклад книги Рут, Естер. В родоводі Ісуса також згадано чотири жінки з досить дивною історією: Рахав, Тамар, Рут і Витсавія. П’ята – це Марія, як символ досконалої жінки.

– В старому Завіті не бракує негативних жіночих персонажів, – наголошує доповідачка, – таких як Єзавель, яка вбиває пророків, або відверто підступних жінок, як Даліла. Однак всі цікаво, що ці персонажі мають ті самі виклики, що і сучасна жінка. І ми самі часом не підозрюємо, що діємо, як старозавітні жінки.Можемо собі уявити позицію Єви, яка мріє скуштувати заборонений плід, Сари, яка мріє про материнство, Лія тужить за любов’ю чоловіка, а Рахав, блудниця, яка прагне змінити своє життя.
Старозавітні образи – це актуальні парадигми й для нашого часу, в першу чергу через те, як Господь дивовижно діє в особистій історії і яким чином змінюється особиста ситуація цих жінок. Наприклад, Рахав, приймаючи ізраїльських розвідників, як представників Бога, кардинально змінює своє життя.

Мікеланджело, "Створення Єви"
Мікеланджело, “Створення Єви”

Отже, розглядаючи вимір Сотворення, звернемося до первісного задуму Бога стосовно жінки. Це фундаментальний вимір, що  представлений двома розповідями про сотворення людини у тексті книги Буття  1,1 – 2,4а.

“І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре”. (Бт.1,31)

Друга розповідь, так звана «ягвістична» є більш древньою і відзначається живим стилем. Вона зосереджує увагу на людині й на вартості чоловіка і жінки в Божому проекті. Те, що жінка створена з ребра, а не з пороху, також може підкреслювати її гідність. Розповідь варто розглядати в контексті подальшої оповіді про гріхопадіння. .

Основні моменти “виміру сотворення”:

  • «Тоді сказав Господь Бог: “Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього.»(Бт. 1,18)Слово поміч, євр. ezer, тут є дуже важливе. Часто воно вживається в псалмах в стосунку до Бога. Воно значить не просто технічну, обслуговувальну поміч, а скоріше онтологічну.
  • Підкреслюється єдність чоловіка і жінки. Таким чином у двох текстах бачимо, що чоловік і жінка є образом і подобою Бога.
  • В третьому розділі Буття розповідається про гріхопадіння, де жінка вступає в розмову зі змієм, і припускається щоразу більших помилок. Центр її прагнень змістився, вона ні про що інше не думає більш, ніж про спокусу.
  • Згрішивши, чоловік і жінка помічають свою наготу, падають у сором, страх і звинувачення одне одного, з’являється диспропорція стосунків, прокляття.
  • Доповідачка звертає увагу на так зване протоєвангеліє, де говориться про «потомство жінки», яке розчавить голову злу.
  • Історія спасіння якраз і полягає в люблячому прагненні Бога повернути людину до первісного едемського задуму.
  • Коли в Старому Завіті часто зустрічаються розповіді про полігамію, ми чітко маємо розуміти, що це наслідок гріха. Зокрема, історія Соломона та його численних жінок і наложниць, які відвертають його серце від Бога.

Вимір Материнства представляє драматичні історії великих Матерів Старого Завіту, починаючи від Єви.

Учасники семінару мали нагоду порозмірковувати над історією Сари, дружини Авраама, й Агар ( Бт.16).

– Сара чинить правильно з точки зору тогочасних законів, є ініціативною жінкою, по-своєму намагається здійснити Божий задум. Однак наскільки це ускладнює ситуацію!  Єгиптянка Агар починає зневажати господиню. Авраам при цьому відсторонюється, а Сара гнобить свою служницю, аж та мусить втікати. Тому урок для сучасних жінок: діяти згідно з Божою волею, – наголошує п. Марія Хома, – Це все прегарна історія про довіру Богові, про очікування. Ініціативи потрібні, але в синтонії з Божим задумом, а не як намагання керувати за всяку ціну своїм життям.

Зустрічаємо ще багато цікавих і контрастних історій про жінок в книзі Буття. Скажімо, Ревека  – приклад «як не треба» любити своїх дітей, коли материнська любов стає викривленою. Ревека стає співучасницею «викрадення» благословення, через що мусить відіслати улюбленого Якова і ніколи в житті вже його не побачить. Варто згадати й про Анну (Сам 1-2).

Ботічеллі, "Повернення Юдити з головою олоферна"
Ботічеллі, “Повернення Юдити з головою олоферна”

Пізніші старозавітні тексти, такі як книги Юдити, Естер, покликані сформувати образ жінок, які спасають народ. Історії драматичні, навіть драстичні, наприклад, коли Юдита відтинає голову Олофернові.

Вимір Завіту-Союзу. Умовно його можна назвати виміром дочки Сіону. Доповідачка представляє стосунки Бога і людини у цьому вимірі, як зв’язок подружньої єдності  – союзу чоловіка і жінки, де Ізраїль і є улюбленою дружиною самого Господа Бога. Але Ізраїль часто є невірною дружиною, блудницею. Це найскладніший і найбільш богословський вимір. Про нього йдеться в книзі Осії,  та 16 главі Єзикиїла.
Неможливо оминути книгу Пісні пісень. Скоріше за все, це є збірка весільних пісень. А згідно з алегоричною інтерпретацією, ця книга представляє любов Бога до  вибраного народу.

Цікаво, що ця лінія в Старому Завіті залишається незавершеною і відкритою на очікування жінки, яка і є справжньою дочкою Сіону і матір’ю Спасителя. В Марії здійснюються всі ці очікування.

Сапієнціальний вимір представляє жінка в біблійній літературі мудрості

Тут необхідно згадати бенкет Мудрості й Глупоти (Прип 9. 1-6, 13-18)
З одного боку є Жінка-Мудрість., а з Іншого – теж Жінка – Глупота в образі чужинки, блудниці, кожна з яких запрошує на свій бенкет. Відповідно до того, на який бенкет завітає людина, залежатиме її життя.

Жінка Мудрість – це особа, яка зазнає постійної видозміний динаміки, яка закликає ходити дорогою розуму. Вона потім сильно вплине на Христологію Нового Завіту. Бачимо, що вона брала участь у творенні світу, однак ототожнювати з Богом ми її не можемо.

Не бракує тут і комічних моментів, наприклад: “Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду” (Пр. 11,22 )

Книга Приповідок завершується знаменитим гімном-акростихом на похвалу чеснотливій жінці:

Жінку цнотливу – хто її знайде?  Ціна її вища над перлини!11Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку… (Пр. 31, 11-31)

Найбільш критичні уривки в стосунку до жінки знаходимо в книзі Проповідника. Зрештою сама книга часто звучить дуже песимістично.

Насправді ці чотири виміри – це маршрути, кожен з яких вимагає окремого глибокого дослідження. Адже понад 400 персонажів жіночих ми зустрічаємо в Старому Завіті. Та лише в Новому Завіті остаточно сформульовано благу вість про жінку. Історія жінок Ізраїлю стає теологією Божого народу і тим самим Завіт є теологією.
Попри все, жіночі персонажі пропагують культуру життя і показують, що безнадійних ситуацій не буває. Недосконалі жінки зі всіма своїми проблемами в Божому плані мають надзвичайну вагу, і як їхня життєва стежка дивовижним чином повертає на добро, якщо вони шукають Бога.