Християнська ідентичність університету і факультету

УКУ належить до когорти католицьких університетів світу і має свою внутрішню атмосферу, невід’ємним джерелом створення якої є християнські цінності.

 

Український католицький університет органічно поєднує у власній ідентичності засади католицького віровчення, еклезіальні особливості, які випливають з помісного характеру УГКЦ як Церкви Київської традиції, та національно-культурну самобутність, водночас залишаючись вільним і автономним центром освіти, що покликаний давати адекватні відповіді на виклики сучасності. Пам’ятки про засади духовної формації в УКУ).

 

У Пам’ятці про цінності та ідентичність УКУ підкреслено, що «християнська ідентичність є серцем Українського католицького університету» і що «справжній розвиток УКУ невіддільний від зростання спільноти Університету на шляху пізнання та поцінування християнського світогляду». Попри те, що в УКУ можуть навчатися люди будь-яких конфесій, віруючі, шукаючі чи навіть атеїсти, важливо, щоб це були особи, «яким не байдужі питання, що їх ставить перед людиною релігійний досвід і духовне життя». Іншими словами, питання духовності принципове у контексті УКУ.

Так, принципи 2 і 3 Пам’ятки про етос УКУ голосять:

  • УКУ – це університет, у якому плекають особисте духовне життя. Кожен є запрошений виробити в собі християнську шкалу вартостей та дотримуватись її. Обмінюючись духовними дарами, ми збагачуємо духовність усієї спільноти.
  • Спільнота УКУ живе східнохристиянською традицією…

І хоча християнський етос є етосом усього університету, філософсько-богословський факультет має особливий привілей поглибленого осмислення християнської віри, оскільки богословський компонент є найбільшим у навчальному плані саме цього факультету. Крім того, східнохристиянське богослов’я, яке плекають в УКУ, особливим чином підкреслює роль духовності і необхідності жити нею та літургійним життям Церкви. Дуже типово для східного богослов’я наголошувати на тому, що богослов – це насамперед людина, яка відкрита на спілкування з Богом, а не та, яка про нього знає з теорії. Саме тому питання духовної формації сприймається в цих стінах особливо серйозно. Це не лише привілей, але й певне зобов’язання. Так, відповідно до Пам’ятки про засади духовної формації в УКУ, на спільноту філософсько-богословського факультету покладається більше очікувань, коли йдеться про життя Літургією Церкви, оскільки це «ті члени нашого колективу, у чиї руки довірено провід УКУ, або ті, які безпосередньо викладають чи вивчають богословські науки» (1.3.) 

Вищезгаданий документ підкреслює ще й інші важливі християнські традиції нашої спільноти, які плекалися впродовж усієї історії ЛБА-УКУ: розпочинання занять і головних заходів з молитви і християнське привітання. “При цьому ті члени спільноти, які не практикують жодних релігійних обрядів, можуть провести відведений на молитву час у мовчанці, виявляючи пошану до релігійних вартостей віруючої частини спільноти УКУ” (Пам’ятка про засади духовної формації в УКУ 1.5.). “Віруючі студенти, викладачі, працівники вітаються християнським привітом «Слава Ісусу Христу!» (або іншими формами привітання відповідно до християнських свят, як-от: «Христос Рождається!», «Христос Воскрес!»)” ( Пам’ятка про засади духовної формації в УКУ 1.6.).

dsc_4584_raw

Витяги із Пам’ятки про цінності та ідентичність УКУ:

 «Згідно зі своєю місією, УКУ як вищий навчальний заклад, створений Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ) – католицькою Церквою київської традиції, покликаний плекати і розвивати українську східнохристиянську культуру». 

«Як католицький університет, УКУ пропонує своїм студентам, незалежно від обраної ними спеціальності, унікальну світоглядну програму знайомства зі світом християнства, а передусім світової католицької традиції і української християнської культури. Сутність цієї програми можна окреслити словами «Знати – розуміти – поважати». Цією програмою УКУ вирізняється з-поміж інших університетів і вважає її не тільки своїм покликанням, а й конкурентною перевагою перед іншими навчальними закладами».