Положення про навчання на докторській програмі з богослов’я

 

Положення про навчання на докторській програмі з богослов’я

STD (Sacrae Theologiae Doctoratus)

Розділ 1. Вступні зауваги

Стаття 1. Зміст положення

 

  • 1. Це положення стосується загальних вимог для здобуття наукового ступеня доктора богослов’я STD на богословському факультеті Українського католицького університету (далі УКУ). Положення містить такі розділи: 1) вступні зауваги; 2) богословський факультет і докторська комісія; 3) вступ та зарахування; 4) докторська програма; 5) навчальний процес; 6) докторська дисертація і публічний захист.

 

  • 2. У рамках цього положення докторська комісія може модифікувати чинні та впроваджувати додаткові правила, щоб оптимізувати навчальну, наукову та адміністративну роботи. Усі зміни та доповнення до цього положення затверджує Вчена рада богословського факультету УКУ.

 

Стаття 2. Концептуальні засади

 

Мета докторської програми з богослов’я – підготувати фахівця, який може зробити науково-дослідницький внесок у розвиток богословської науки. Докторська дисертація має демонструвати здатність кандидата створювати нові наукові знання на основі незалежних наукових досліджень. Виконавши всі вимоги докторської програми, передбачені в цьому положенні, докторант після її закінчення отримує ступінь Доктора богослов’я (STD – Sacrae Theologiae Doctor).

 

Результати навчання на докторській програмі передбачають:

  1. Систематичне розуміння обраної спеціалізації і здатність володіти навичками та методами дослідження дисциплін у цій спеціалізації;
  2. Здатність розробляти та розвивати нове поле дослідження вузької ділянки богослов’я та сумлінно виконувати поставлені цілі й завдання;
  3. Внесок у розвиток та розширення меж богословської науки, виконуючи оригінальні дослідження й опрацьовуючи оригінальні джерела та критичні матеріали, опубліковані в авторитетних національних та міжнародних рецензованих виданнях;
  4. Здатність критично аналізувати, оцінювати, синтезувати існуючі та генерувати нові цілісні ідеї;
  5. Вміння спілкуватися з колегами-експертами в обраній галузі та в ширших національних і міжнародних наукових спільнотах, а також виявляти й аналізувати глобальні проблеми суспільства з точки зору обраної сфери спеціалізації;
  6. Здатність продукувати інноваційний внесок в академічне та професійне середовища, примножуючи наукові та культурні досягнення всього суспільства.

 

Стаття 3. Вимоги до докторанта

 

Від докторанта, який навчається на програмі STD, очікуємо:

  1. Провадити оригінальне наукове дослідження під наглядом наукового керівника та за потреби наукового консультанта (одного або більше, якщо на це є відповідне обґрунтування);
  2. Успішно закінчити докторську програму, щоб розширити та поглибити знання докторанта з обраної ділянки спеціалізації та отримати різні вміння і навички з метою проведення і написання якісного наукового дослідження та використання їх у майбутній кар’єрі в межах чи поза межами університету;
  3. Написати наукову дисертацію, дотримуючись усіх методологічних вимог, та публічно її захистити;
  4. Сумлінно виконувати усі вимоги докторської програми;
  5. Дотримуватись усіх вимог цього положення.

 

Розділ 2. Богословський факультет і докторська комісія

 

Стаття 4. Богословський факультет

 

Належне функціонування докторської програми на богословському факультеті забезпечує група відповідальних осіб, до компетенцій і обов’язків яких належить:

  1. Організація і забезпечення якості докторської програми;
  2. Формація сильних наукових кадрів;
  3. Моніторинг виконання основних вимог програми докторантами;
  4. Забезпечення захисту інтересів студентів.

 

Стаття 5. Докторська комісія

 

  • 1. Докторська комісія покликана виконувати такі функції:
  1. Зараховувати вступників на докторську програму;
  2. Зараховувати вступників на випробувальний термін та призначати переддокторський іспит, якщо в цьому є потреба;
  3. Моніторити та оцінювати щорічні академічні звітності;
  4. Ухвалювати рішення щодо продовження чи неможливості продовження навчання на докторській програмі;
  5. Ухвалювати рішення про виконання чи невиконання докторантом основних вимог докторської програми;
  6. Реагувати на різні дисциплінарні питання та вирішувати їх.

 

  • 2. Докторська комісія складається з таких осіб:
  • Декан богословського факультету;
  • Заступник декана з навчально-методичної роботи;
  • Заступник декана з науково-дослідницької роботи;
  • Заступник декана з міжнародних зв’язків;
  • Завідувач кафедри богослов′я;
  • Завідувач кафедри пасторального богослов′я;
  • Завідувач кафедри літургійних наук;
  • Завідувач кафедри Церковної історії;
  • Координатор програми STD.

 

Розділ 3. Вступ та зарахування

 

Стаття 6. Вступні вимоги

 

Щоб вступити на докторську програму, вступник повинен виконати такі вимоги:

 

  • 1. Право вступу на докторську програму з богослов’я мають особи, які відповідають таким критеріям:

 

  • Вступник отримав ступінь ліценціата з богослов’я (STL) на будь-якому богословському факультеті, що акредитувала Конгрегація католицької освіти. Якщо вступник не отримував канонічного ступеня STL, натомість закінчив інший цикл богословських студій після отримання бакалаврського ступеня (STB) і подав документи, що підтверджують його академічну успішність, також має право вступати на докторську програму. У цьому разі комісія оцінює зміст усіх компонентів студій та їх академічну успішність. У випадку, якщо ці студії не відповідатимуть вимогам ступеня STL, комісія може відмовити вступникові у прийнятті на програму, допоки не буде подолано встановлену академічну різницю.
  • Вступник на докторську програму повинен продемонструвати високий рівень академічної успішності за попередній цикл богословських студій (не нижче 80 %) та написаної і захищеної дипломної роботи (не нижче 80 %).
  • Вступник може подавати документи для вступу на докторську програму, якщо ще не закінчив попереднього циклу студій, але найближчим часом планує їх закінчити. Однак у цьому разі зарахування на програму відбудеться лише у випадку успішного їх закінчення і братиметься до уваги вся академічна успішність, а не лише та, яку вступник декларував, подаючи документи.

 

  • 2. Вступник повинен подати електронну заявку, зареєструвавшись через веб-сторінку факультету, а також докторський проект (за встановленим зразком) та інші необхідні документи, перелік яких є на сайті факультету, до чітко визначеної дати.

 

  • 3. Обов’язкова вимога – проходження вступником співбесіди перед докторською комісією після подання всіх необхідних документів. Відсутність повного пакету документів у визначені терміни може бути підставою для відмови вступникові у проходженні співбесіди.

 

Стаття 7. Випробувальний термін та переддокторський іспит

 

  • 1. У випадку, якщо вступник не повністю відповідає критеріям вступу, докторська комісія може рекомендувати випробувальний термін – період, що встановила комісія, протягом якого вступник має можливість отримати додаткові компетенції, необхідні для зарахування на програму.

 

  • 2. Випробувальний термін не може тривати довше аніж два академічні семестри.

 

  • 3. Під час випробувального терміну вступникові може бути запропонована можливість відвідувати навчальні курси/семінари за індивідуальним графіком разом із студентами, які навчаються на інших богословських програмах університету, а також на програмі STD.

 

  • 4. Після закінчення випробувального терміну докторська комісія оцінює результати академічної діяльності вступника та ухвалює рішення про зарахування / відмову у зарахуванні на докторську програму. Якщо рішення позитивне, то вступника зараховують на докторську програму, і він отримує статус докторанта. У цьому випадку час перебування на випробувальному терміні зараховують до загальної тривалості докторської програми. У випадку негативного рішення, вступник отримує офіційний документ-посвідку про прослухані курси/семінари з відповідними результатами.

 

Стаття 8. Зарахування

 

Вступник може бути зарахований на докторську програму, подавши всі необхідні документи, успішно пройшовши співбесіду (та успішно закінчивши випробувальний термін, якщо такий було рекомендовано). Зарахування на докторську програму відбувається одразу після позитивного рішення докторської комісії про зарахування вступника.

 

Стаття 9. Початок навчання

 

Початком навчання вважається дата зарахування на програму.

 

Стаття 10. Тривалість навчання

 

Докторська програма з богослов’я передбачає трирічне навчання. Впродовж цього періоду докторант повинен виконати всі вимоги програми. Лише успішне їх виконання стане підставою для присвоєння йому ступеня доктора богослов’я Sacrae Theologiae Doctor (STD). Якщо є необхідність відтермінування, то за рішенням докторської комісії термін закінчення на програмі може бути продовжено, але не довше ніж на два роки (що разом становитиме 5 років). У випадку продовження навчання, кожен наступний навчальний рік потрібно оплатити сумою, що дорівнює річній вартості навчання на програмі.

 

Розділ 4. Докторська програма

 

Стаття 11. Докторська програма

 

  • 1. Докторська програма має бути повністю виконана перед допуском докторанта до публічного захисту його наукової дисертації.

 

  • 2. Докторант може закінчити програму лише тоді, коли виконає всі основні її вимоги. Деякі компоненти основних вимог також можуть бути замінені іншими, якщо докторант перебував на короткотерміновому стажуванні чи дослідженні в іншому університеті чи закордон.

 

Стаття 12. Вимоги докторської програми

 

  • 1. Докторська програма з богослов’я складається із таких компонентів:

 

  1. Видання мінімум трьох публікацій, принаймні одна з яких – у міжнародному науковому виданні. Під публікацією мається на увазі друк наукової статті, співавторство книги, публікація матеріалів конференцій. Для виконання цієї вимоги конкретний науковий доробок повинен бути опублікований або готуватись до публікації.
  2. Доповідь мінімум на двох відкритих семінарах на тематику свого дослідження чи загальнішу тему.
  3. Мінімум один виступ на міжнародній науковій конференції.
  4. Присутність на заходах, що організовує факультет та профільна кафедра.
  5. Успішне закінчення всіх навчальних курсів та семінарів.
  6. Вчасне подання річних академічних звітів.

 

  • 2. Необхідна умова отримання ступеня STD – 120 ECTS кредитів впродовж всього періоду навчання. Далі подано докладний розподіл кредитів:
  • Написана та захищена дисертація – 45 ECTS;
  • Три наукові докторські семінари – 12 ECTS/семінар;
  • Чотири навчальні курси – 6 ECTS/курс;
  • Портфоліо – 15 ECTS
    • Участь у відкритому науковому семінарі УКУ – 0,25 ECTS;
    • Участь у конференції в межах або за межами УКУ – 0,5 ECTS;
    • Виступ на відкритому семінарі або участь у науковій конференції УКУ з доповіддю – 2 ECTS;
    • Участь у науковій конференції за межами УКУ з доповіддю – 2,5 ECTS.

 

Стаття 13. Навчальні курси та докторські семінари

 

  • 1. Під навчальним курсом розуміємо повний виклад тем навчальної дисципліни, яку викладають у навчальному закладі. Навчальний курс розрахований на один семестр. Студенти, які прослухали курс лекцій, складають іспит, щоб визначити чи засвоїли навчальний матеріал.

 

  • 2. Під докторським семінаром розуміємо працю з науковим керівником (і науковим консультантом) впродовж одного академічного року над написанням наукової дисертації. Результати напрацювань оцінюють під час щорічної академічної звітності.

 

 

Розділ 5. Навчальний процес

Стаття 14. Науковий керівник та науковий консультант

 

  • 1. Науковий керівник повинен мати церковний науковий ступінь доктора богослов′я (STD) або ступінь доктора філософії у галузі богослов’я або церковної історії (PhD).

 

  • 2. Окрім наукового керівника, якщо потрібно і за згодою самого керівника, при написанні докторської дисертації докторантові може бути призначено наукового консультанта. Як правило, науковий консультант повинен мати докторський ступінь. Однак у цьому контексті докторська комісія може зробити виняток, якщо на те є достатні підстави.

 

  • 3. Науковий керівник та науковий консультант несуть безпосередню відповідальність за написання докторської дисертації докторанта. Науковий керівник також бере на себе відповідальність за виконання докторантом усіх навчально-методичних вимог докторської програми.

 

Стаття 15. Академічна звітність

 

  • 1. Щороку згідно з докторським календарем докторант подає докторській комісії академічну звітність стандартної форми, яку підписали докторант і науковий керівник. У встановлені терміни члени докторської комісії заслуховують усні презентації академічних звітів кожного докторанта у присутності наукових керівників та, якщо потрібно, наукових консультантів.

 

  • 2. Після співбесіди з докторантом докторська комісія разом із науковими керівниками оцінює академічну успішність докторанта. Результати річної звітності визначають виконання докторантом усіх вимог і його спроможність продовжувати програму та працю над дисертацією. Висновок докторської комісії ґрунтується на двох критеріях: 1) видимий прогрес у науковому дослідженні; 2) заангажованість в академічному житті факультету та виконання вимог докторської програми. Відтак докторська комісія, за наявності достатніх підстав, може відмовити докторантові продовжувати навчання на докторській програмі.

 

  • 3. Якщо докторант без поважної на те причини не подав академічної звітності вчасно, це може бути підставою вважати його таким, який не виконує основних вимог програми. За рішенням комісії докторантові може бути виділено додатковий термін на підготовку звітності. Якщо ж і впродовж цього періоду докторант її не подав, то це може бути підставою відмовити йому продовжувати навчання на докторській програмі.

 

Стаття 16. Академічна перерва та поновлення у навчанні

 

  • 1. Докторант має право на академічну перерву за наявності достатніх на те підстав. Для цього він подає письмове прохання на ім’я голови докторської комісії, яке згодом розглядають на засіданні комісії. Рішення про надання та термін академічної перерви ухвалює докторська комісія.

 

  • 2. По закінченні встановленого терміну докторант повинен продовжити своє навчання на докторській програмі та виконувати всі вимоги програми.

 

  • 3. Якщо докторант відрахований з програми на підставі академічної неуспішності, то він позбавлений права поновитися та продовжувати навчання.

 

Розділ 6. Докторська дисертація і публічний захист

 

Стаття 17. Екзаменаційна комісія

 

  • 1. Декан факультету за рекомендацією докторської комісії затверджує склад комісії на захист докторанта. Як правило, головою комісії є декан факультету, який також головує на публічному захисті дисертації. Головою екзаменаційної комісії не може бути науковий керівник, консультант чи інша особа, яка була залучена до написання дисертації.

 

  • 2. До складу екзаменаційної комісії входять:
  1. Голова комісії;
  2. Три рецензенти, принаймні один з яких не належить до богословського факультету;
  3. Секретар комісії, який не має права оцінювати, лише веде протокол засідання комісії та публічного захисту. Як правило, секретарем екзаменаційної комісії та секретарем при публічному захисті є координатор докторської програми.

 

  • 2. До обов’язків екзаменаційної комісії належить:
  1. Оцінити дисертацію;
  2. Брати участь в публічному захисті;
  3. Ухвалювати рішення про надання докторського ступеня після публічного захисту.

 

Стаття 18. Дисертація

 

  • 1. Докторант повинен написати свою дисертацію українською мовою. Докторська комісія може дозволити написати дисертацію іншою сучасною іноземною мовою за умови, що науковий керівник (та консультант) вільно нею володіють.

 

  • 2. Обсяг дисертації насамперед повинен відповідати належному висвітленню теми дослідження. Як правило, тему дисертації потрібно обрати так, щоб ґрунтовно висвітлити її в межах не більш як 120 000 – 150 000 слів, включно з посиланнями, з дотриманням усіх встановлених методологічних вимог. Якщо на те будуть достатні підстави, то докторська комісія може робити винятки стосовно обсягу тексту дисертації.

 

  • 3. Докторська дисертація повинна бути оригінальною і написаною особисто докторантом. Подаючи дослідження на оцінку дисертаційній комісії, докторант власноруч підписує документ-посвідку оригінальності дослідження і відсутності в ньому будь-яких елементів плагіату. Якщо буде виявлено плагіат, докторанта відрахують з програми без права на поновлення.

 

Стаття 19. Подання дисертації

 

  • 1. Докторант, який виконав усі обов’язкові вимоги програми, може подавати докторській комісії текст докторської дисертації для подальшого оцінювання. Друкований текст докторант особисто подає координаторові докторської програми в чотирьох (якщо є науковий консультант, то в п’ятьох) екземплярах. Докторант також подає електронну версію своєї дисертації, яка відповідає друкованому примірнику, щоб перевірити на наявність плагіату.

 

  • 2. Разом із текстом дисертації докторант має подати анотацію до роботи з власним підписом і підписом наукового керівника (та консультанта), обсягом не більш як 500 слів у п’ятьох екземплярах. Разом з анотацією докторант подає короткий опис трьох головних тез, які стали результатом докторського дослідження, щотакож демонструють значущий внесок дисертації у розвиток богословської науки. Опис тез не повинен перевищувати 4 000 слів. Координатор докторської програми, перевіривши відповідність усіх документів вимогам, поширює їх всім членам екзаменаційної комісії.

 

Стаття 20. Оцінювання дисертації

 

  • 1. У межах шести тижнів після подання дисертації (за винятком канікул), рецензенти подають оцінку дисертації (за 100-бальною системою), зазначивши основні зауваження та коментарі координаторові докторської програми в електронному вигляді, а на засіданні комісії із особистим підписом.

 

  • 2. У випадку, якщо у всіх трьох рецензіях дисертація оцінена високим балом (75 і вище), екзаменаційна комісія призначає дату публічного захисту докторської дисертації.

 

  • 3. У разі, якщо в одній або більше рецензіях дисертація оцінена балом 74 і нижче (задовільно або незадовільно), екзаменаційна комісія збирається у складі голови комісії, трьох рецензентів, секретаря, а також за присутності наукового керівника, щоб додатково обговорити оцінки дисертації. У результаті зустрічі докторантові можуть бути надані рекомендації щодо внесення різних суттєвих поправок у текст дисертації перед її публічним захистом. Відтак докторант зобов’язаний зробити зміни та виправлення відповідно до коментарів членів екзаменаційної комісії і подати адаптовану версію для чергового рецензування. Процедури подання та терміни оцінювання виправленої дисертації аналогічні до тих, що описані у стт. 19-20 цього положення.

 

Стаття 21. Публічний захист

 

  • 1. Дату публічного захисту призначає екзаменаційна комісія. Не пізніше як за два тижні до захисту докторант подає шість видрукуваних та прошитих примірників дисертації (якщо є науковий консультант – сім примірників) координаторові докторської програми. У кожному із прошитих примірників першою сторінкою має бути посвідка оригінальності роботи, яку докторант має підписати власноруч.

 

  • 2. Науковий керівник, консультант і всі члени екзаменаційної комісії отримують друковані примірники дисертації не пізніше, як за десять днів до дати публічного захисту. Науковий керівник, консультант та рецензенти повинні подати свої індивідуальні оцінювання остаточної версії роботи не пізніше, як за два робочі дні до публічного захисту. Оцінювання проводиться за встановленими вимогами і відповідає 100-бальній системі.

 

  • 3. Публічний захист докторської дисертації є відкритим для усіх охочих та запрошених докторантом гостей і відбувається у конференційному залі або іншому погодженому місці.

 

  • 2. Публічний захист відбувається у такому порядку:
  • Голова комісії виступає з вітальним словом і запрошує докторанта до презентації;
  • Науковий керівник озвучує свій відгук про співпрацю з докторантом. Якщо науковий консультант також бажає виступити, то має узгодити час свого виступу з науковим керівником;
  • Упродовж тридцяти хвилин докторант представляє результати свого дослідження;
  • Три рецензенти провадять дискусію з докторантом;
  • Опісля всі присутні можуть поставити докторантові запитання щодо дослідження (коротка анотація з основними тезами має бути доступна всій аудиторії як роздатковий матеріал);
  • Опісля екзаменаційна комісія відлучається для колективної наради, щоб оцінити публічний захист.
  • Ухваливши спільне рішення, екзаменаційна комісія повертається до зали і голова комісії оголошує про надання докторантові ступеня Sacrae Theologiae Doctor.
  • Впродовж наступного місяця новоспечений доктор богослов’я отримує всі академічні результати та документи, що посвідчують його навчання на докторській програмі в Українському католицькому університеті та здобуття ступеня доктора богослов’я.